alrmdoom | Дата: Суббота, 2007/12/08, 22:50 | Сообщение # 1 |
Admin
Группа: Администраторы
Сообщений: 12
Статус: Offline
| Багато з нас думає, що помстившись, йому стане легше. Але в більшості випадків все якраз навпаки…На мою думку, помста-це щось поетапне. Візьмемо образно: Наше серце, світлі думки-це гарне, велике, червоне яблуко на дереві. Образа-вітер. Велика образа-сильний вітер, який так розхитав дерево, що яблуко впало додолу. В цей час з`являються думки про помсту. Тоді різні черви поїдають це яблуко - це образи, які нас починають мучити щоразу сильніше. І тоді від нашого серця лишається «качан». Це і є останнім етапом нашого терпіння. Хтось-терпеливий, а хтось, як я наприклад, - не дуже. Але рано, чи пізно ми мстимося. От тоді у нас лишаються тільки зернятка від , колись , гарного, червоного яблука. Такшо, давайте подумаємо , чи не стане наше серце «гнилим зерням від великого, червоного яблука»? Все ж, вирішувати кожному окрему…
|
|
| |